Чисельність багатьох рідких і зникаючих видів дикоростучих рослин скорочується через  пряме знищення їх людиною. Особливо яскраво ця тенденція виявляється на прикладі ранньоквітучих рослин, що збираються, переважно, з метою подальшого продажу. Незаконна торгівля дикоростучими пролісками (галянтусами), цикламенами, крокусами й іншими рідкими рослинами здобуває усе більш організований характер і зростаючі масштаби, завдає величезної шкоди популяціям цих видів, а значить - і природі в цілому. На території України нині зростає понад 10 тис. видів рослин і 15 тис. видів грибів. Але діяльність людини створила серйозну загрозу для існування багатьох видів рослин, тварин і грибів. Тому виникла потреба їхньої охорони та збереження.
         До Чевоної книги України занесені такі рослини:

тирлич безстебловий (1), лілія лісова (2), косарики італійські (3), пізньоцвіт осінній (4), пальчатокорінник травневий (5), білоцвіт весняний (6), зозулині черевички (7), рябчик (8), підсніжник білосніжний (9),

півонія кримська (10), анемона (11), горицвіт весняний (12), тюльпан двоквітковий (13), зозулинець салеповий (14), зозулинець пурпуровий (15), сон-трава (16), ковила Лесінга (17), едельвейс (18)
Які природоохоронні території існують в Україні? Природно-заповідний фонд нашої держави становлять ділянки суходолу й водойм, призначені для збереження природної різноманітності ландшафтів та організмів, які їх населяють.
Насамперед таку функцію виконують заповідники. Заповідники -природоохоронні установи загальнодержавного значення, які створюють з метою збереження у природному стані типових для даної
місцевості або унікальних угруповань (мал. 234). У них заборонені будь-які види господарської діяльності, полювання, збирання грибів і плодів, туризм. На території України заповідники створені в усіх природних зонах: мішаних лісів (Поліський, Рівненський), лісостеповій (Канівський, Розточчя, «Медобори»), степовій (Чорноморський, Асканія-Нова, Луганський, Український степовий, Дніпровсько-Орільський, «Дунайські плавні», «Єланецький степ»), у Гірському Криму (Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий) та на його південному узбережжі (Карадазький, Мис Мартьян), у Карпатах (Карпатський, «Горгани»), Особливу категорію становлять біосферні заповідники (Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський, «Дунайські плавні»), які мають міжнародне значення. У них здійснюють міжнародні наукові та природоохоронні програми.

Національні природні парки - природоохоронні установи, покликані зберігати всі види організмів, які там мешкають. Але, на відміну від заповідників, на їхній території може здійснюватися з дотриманням заповідного режиму організований туризм, різні форми відпочинку в природних умовах. В Україні існують такі національні природні парки, як Карпатський, Шацький, Азово-Сиваський, Вижницький, «Синевір», «Подільські Товтри», «Святі гори».
Заказники - природні території, створені з метою збереження й відтворення природних комплексів або окремих видів організмів.На їх території з дотриманням вимог охорони довкілля може здійснюватись обмеженагосподарська діяльність.

З метою вивчення, збереження та акліматизації рідкісних і типових видів як місцевої, так і світової флори створюють ботанічні сади (мал. 236). Але головне призначення цих закладів - виконання освітньо-виховної роботи, виховання у людей дбайливого ставлення до природи.

Чим характеризується природоохоронне законодавство України? Зрозуміло, що охорона рослин, грибів і тварин неможлива без створення відповідної законодавчої бази. Закони регулюють усі питання, пов'язані з охороною довкілля та природокористуванням. Насамперед слід пригадати Основний Закон нашої держави - Конституцію України, на положеннях якої розробляють усі інші закони. Питання охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів регулюються положеннями Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про тваринний світ», Закону України «Про рослинний світ». Усі питання, пов'язані зі створенням та діяльністю природоохоронних територій, регулює Закон України «Про природно-заповідний фонд України».
В Україні охорона довкілля здійснюється під керівництвом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки. Ця установа координує зусилля державних структур, наукових та освітніх закладів, громадських організацій у галузі охорони природи.

                       Національний ботанічний сад їм. М. Гришка

                                                                

                                                Зниклі в природі

Гвоздика гренобльська (гвоздика граціанопольська) Dianthus gratianopolitanus Vill. (D.                                                    caesius Smith)

                  Дрік малонасінний Genista oligosperma (Andrae) Simonk.

           Колючконос Сібторпа Echinophora sibthorpiana Guss. (E. tenuifolia L.                                       subsp. sibthorpiana (Guss.) Tutin)

                Ломикамінь супротивнолистий Saxifraga oppositifolia L.

                          Людвігія болотна Ludwigia palustris (L.) Elliott

   

                             Первоцвіт борошнистий Primula farinosa L.

Плаунчик швейцарський (плаунок швейцарський) Lycopodioides helveticum (L.)          Kuntze (Lycopodium helveticum L., Selaginella helvetica (L.) Spring)

Плетуха сольданелова Calystegia soldanella (L.) R.Br. (Convolvulus soldanella L.)

      Пухирник Брема Utricularia bremii Heer (U. minor L. subsp. bremii (Heer) Nyman)

Цингерія Біберштейна Zingeria biebersteiniana (Claus) P.Smirn. (Z. trichopoda (Boiss.) P.Smirn. subsp. biebersteiniana (Claus) M.Dogan, comb. illeg.; Agrostis                                                      biebersteiniana Claus)

                                           Шильник водяний Subularia aquatica L.

Що таке Червона книга? Розуміння необхідності ретельного обліку рідкісних і зникаючих видів організмів, зокрема рослин, зумовило
створення Міжнародним союзом охорони природи й природних ресурсів Міжнародної Червоної книги, окремі випуски якої почали видавати з 1966 року. Види, занесені до Міжнародної Червоної книги, мають охороняти на терені всіх країн, де вони поширені.
Види, які потребують охорони в межах певної країни, занесені до національних Червоних книг окремих держав. Крім видів, занесених до Міжнародної Червоної книги, туди включені й ті, що є рідкісними або зникаючими на території певної країни. Види, що потребують охорони на терені країн Європи, заносять до Європейського Червоного списку видів.
В Україні перше видання Червоної книги здійснене 1980 року. Випуск другого видання Червоної книги України, присвячений рідкісним та зникаючим видам тварин, видано 1994 року, а рослинам і грибам - 1996 року.
До Червоної книги України занесено ті зникаючі або рідкісні види організмів, які постійно чи тимчасово мешкають у природних умовах на території України або в межах її територіальних вод.
Про кожний вид рослин і грибів, занесений до Червоної книги України (а їх понад 540), наведені дані про характерні риси зовнішньої будови, поширення, екологічні особливості, чисельність, ужиті або заплановані заходи охорони тощо (мал. 233).
Запам'ятайте! Збирання рослин, занесених до Червоної книги, їх плодів та насіння заборонено. Невиконання цих вимог можуть спричинити зникнення таких видів не тільки з території певної країни, а й з нашої планети взагалі. Погляньте на малюнок 233, на якому зображено кілька видів рослин, що потребують охорони на території нашої країни. Деякі з них, наприклад види тюльпанів або зозулинця, вражають своєю красою.

Що таке Зелена книга? Крім рідкісних видів рослин, існують й унікальні рослинні угруповання, які також потребують охорони. Вирішення цієї проблеми зумовило необхідність створення Зеленої книги України -списку унікальних та типових рослинних угруповань нашої країни, що потребують охорони. Слід зазначити, що Зелена книга вперше у світі створена саме в Україні (1997 p.), що свідчить про величезну увагу, яку надають охороні природи в нашій країні. У перше видання Зеленої книги України занесено понад 120 рослинних угруповань.
Неможливо здійснювати охорону окремих видів рослин чи інших організмів. Потрібно охороняти всю сукупність організмів, тобто угруповання, що населяють певну площу. Для цього створюють природоохоронні території: заповідники, національні природні парки, ландшафтні парки, заказники. Вони є національним надбанням.

Пиродно-охороний фонд України утворює безліч заповідників, національних природних парків, природних заказників, пам'ятників природи, а також рідкі, що знаходяться під погрозою зникнення рослини і місця їх знаходження. 
Можна затверджувати, що в країні створена досить розгалужена мережа з різних по своєму призначенню охоронюваних територій - від заповідника до пам'ятників природи. Ефективно функціонувати система охоронюваних територій може при виконанні найважливішої умови - дотримання режиму діючої охорони у відповідності зі статусом об'єкта. Без виконання цієї умови система охоронюваних територій може бути безповоротно втрачена.
З метою збереження розмаїтості природи області необхідне збільшення кількості пам'ятників природи обласного і місцевого значення.
Охорона заказників і пам'ятників природи і їхнє використання в наукових і просвітительських цілях  припускають обов'язкову участь установ лісового господарства, громадських організацій, шкіл, шкільних лісництв і окремих краєзнавців. Координатором усієї цієї роботи на місцях повинні стати районні комітети екології і природних ресурсів.